|
ДІЯ АКТИВНИХ КОМПОНЕНТІВ |
Аїр (корінь)
У ефірній олії кореня міститься глікозид акорон. Він застосовується при порушеннях апетиту, для поліпшення травлення, чинить стимулювальний вплив на виділення шлункового соку та подразнює смакові рецептори. Завдяки цьому покращує апетит і перетравлення їжі в шлунку. Терпеноїди кореня мають спазмолітичну та протизапальну дію, що зменшує прояви гастриту й кольок, нормалізує відтік жовчі.
Льон (насіння)
Насіння льону звичайного приблизно у 100 разів багатше на лігнани, ніж насіння інших рослин. При подрібненні та з’єднанні з водою насіння виділяє слиз, який обволікає слизову оболонку шлунка й кишечника, знімає запалення та покращує випорожнення. Є рекордсменом за вмістом кислот омега-3. Насіння льону концентрує в собі селен, ентеродіол і ентеролактон, завдяки чому має секретолітичну, обволікальну й протизапальну дію. Запобігає розвитку атонії (довготривалі закрепи) та раку товстої кишки, бере участь у виробленні речовин, які прискорюють роботу лейкоцитів у місцях запалень.
Цмин пісковий (квіти)
Суцвіття цмину піскового використовують при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних протоків, він посилює секрецію шлунка і підшлункової залози. Має жовчогінні властивості, за допомогою флавоноїдів знімає спазми. Містить кемпферол, що знижує ризик онкозахворювань, та антибактеріальні смоляні кислоти. Дубильні речовини цмину сприяють загоєнню виразок, зменшенню проявів гастриту й коліту.
Звіробій (трава)
Антрахінони звіробою — це біохімічні носії електронів у живих організмах, які беруть участь в окисно-відновлювальних процесах (антиоксидантна дія), здатні посилювати перистальтику товстої кишки, що зумовлює їх м‘яку послаблювальну дію. Трава звіробою містить у достатній кількості природні антибіотики та психотропні речовини — гіперфарин, саротрален, саротралеїн, які чинять протизапальну, ранозагоювальну, в’язку, антибіотичну, капілярозміцнювальну, психотропну й імуномодулювальну дію.
Фенхель (насіння)
За допомогою анетолу та пінену насіння фенхелю звичайного має секретолітичні, вітрогінні властивості. Їх застосовують при спазмах кишечника, метеоризмі, диспепсії та при жовчнокам’яній і нирковокам’яній хворобах.
Ромашка лікарська (квіти)
Найбільш ефективна ромашка при захворюваннях печінки, нирок, сечовидільних шляхів, які супроводжуються спазмами, при метеоризмі, підвищеній збудливості та злоякісних новоутвореннях. Маючи в собі матрицин і хамазулен, чинить спазмолітичну, знеболювальну, протизапальну, бактерицидну, вітрогінну, глистогінну, заспокійливу, жовчогінну й гіпотензивну дії. Відновлює роботу тонкого й товстого відділів кишечника, печінки та жовчного міхура, підшлункової залози.
М’ята перцева (трава)
Трава м‘яти містить достатню кількість ментолу та виявляє знеболювальний, спазмолітичний і газогінний ефекти. Водночас стимулює функцію жовчного міхура і печінки, регулює ферментаційні процеси в тонкому відділі кишечника. Сприяє зростанню в ньому корисної мікрофлори та запобігає різким проявам токсикозу у вагітних.
Склад доповнюють
пророщені зерна злакових культур (вівса, пшениці, кукурудзи)
. Вони є джерелом білків, амінокислот, вітамінів, мікроелементів, ферментів, фітогормонів і простих вуглеводів у біологічно активних та легкодоступних формах, які покращують обмін речовин і є джерелом живлення здорової мікрофлори. |
